Іван Пулюй - видатний український фізик та електротехнік

Належав до когорти вчених світової слави, що формували світ ХХ століття.

НАН України раз на два роки присуджує премію імені Івана Пулюя за особливі досягнення в галузі прикладної фізики. Надзвичайно відома його активна позиція щодо захисту прав українського народу, його політичних свобод, рідної мови, велика організаційна робота на культурно-просвітницькій ниві.

Іван Пулюй стояв біля витоків одного із найвизначніших досягнень людства — відкриття „Х”-променів, “Лямпа Пулюя” була сконструйована і описана за 14 років до офіційного патенту Вільгельма Рентгена.

Можливо, справедливість вимагала б, щоб ці промені носили ім’я українського дослідника — Івана Пулюя.

Лампа Пулюя” У 1881 році була представлена ​​на світовій електротехнічній виставці в Парижі і навіть удостоєна срібної медалі. Результати дослідів Іван Пулюй публікує у “Віснику Віденської Академії наук” упродовж 1880-1882 років. Систематично друкується в європейських наукових журналах у період з 1890 по 1895 рік.

Одним з улюблених занять Івана Пулюя був переклад релігійних праць із стародавніх мов. Разом з відомим істориком, письменником, етнографом, перекладачем Пантелеймоном Кулішем та знаним письменником Іваном Нечуй-Левицьким Іван Пулюй зробив перший переклад українською мовою Нового та Старого Завіту.

У 1865 році заснував товариство українських богословів у Відні.

Іван Пулюй продемонстрував лампу розжарення у 1884 році на Міжнародній електротехнічній виставці в Штаєрі. Лампа мала вдосконалену нитку розжарювання, що в декілька разів збільшувало термін її використання, порівняно з аналогами. Запатентована І. Пулюєм лампа  серійно виготовлялася  в Європі.

Іван Пулюй стояв біля джерел одного iз найвизначнiших досягнень людства – вiдкриття “X”-променiв, отримав першi високоякiснi свiтлини з їх застосуванням. Усi експерименти з “X”-променями вчений проводив з вакуумними трубками власного конструювання.

Автор близько 50 наукових і науково-популярних праць із фізики та електротехніки українською, німецькою та англійською мовами. Книгу «Непропаща сила». Неабиякий резонанс у наукових колах зробила Пулюєва праця «Про тертя повітря й електричне сіяння матерії» була настільки цікавою, що Англійське фізичне товариство надрукувало її в Науковому журналі “Physical Memoris”.  Іван Пулюй був дійсним і почесним членом Наукового Товариства імені Тараса Шевченка.

Пулюй зосереджується на теоретичних і практичних дослідженнях Х-променів і публікується в «Доповідях Віденської академії наук» вивчає пов’язані з цими променями процеси на атомно-молекулярному рівні. Лампа Пулюя давала змогу побачити  невидимі  промені і це було феноменальним досягненням.

У тернопільській гімназії  заснував  таємне товариство «Громада», яке стало осередком виховання української еліти.  Став організатором «Віденської Січі», що об’єднувала українську молодь австрійської столиці. Організував стипендії для українських студентів в Австро-Угорщині. Створив фонд допомоги бідним українським студентам за кордоном, сприяв розв’язанню проблем українських біженців під час Першої світової війни.

Першу ж повноцінну статтю дослідника про походження та фотографічну дію цих променів було опубліковано 13 лютого 1896 року в “Доповідях Віденської академії наук”. Наступного місяця – 5 березня було опубліковано другу статтю про результати досліджень науковця.

Цей прилад, який був винайдений у 1879 році, використовувався для визначення співвідношення між механічною та тепловою енергією.

Крім того, у 90-х роках ХІХ ст. він відіграв вирішальну роль як керівник проєктування та будівництва багатьох електростанцій на змінному струмі в Чехії, якість проєктів та їхня реалізація були дуже високими, оскільки вчений дотримувався екологічних вимог сучасного рівня. Видатний українець долучився також до запуску трамвая в Празі та розвитку телефонних мереж.

Іван Пулюй писав статті, у яких обстоював незалежність своєї батьківщини, яку вважав єдиною спадкоємицею Київської Русі. У своїй праці “Україна та її міжнародне політичне значення” висловив думку, що самостійність нашої країни є гарантією миру на європейському континенті. Під час Першої світової війни він активно підтримував ідею відродження української державності. Погляди вченого, які в радянські часи вважали націоналістичними, стали поясненням того, чому постать Івана Пулюя залишалася невідомою для нас.