І це – явна несправедливість, про яку неодноразово згадували авторитетні вчені, добре обізнані з цією ситуацією, зокрема Альберт Айнштайн. Адже задовго до Рентгена дивовижні промені відкрив українець Іван Пулюй, який на той час працював доцентом Віденського університету.
Нобелівський комітет в 1901 році вперше запровадив премію з фізики і одразу відзначив нею німецького фізика Вільгельма Конрада Рентгена – саме за відкриття так званих Х-променів. Його син розповість згодом, з яким відчаєм батько зірвався на ноги і безпорадно вхопився за голову почувши новину: «Моя лямпа! Моя лямпа!». Надії мало, але він усе ж написав Рентгену: “Чи не користались ви часом «лампами Пулюя», колего, саме тими, які я вам подарував? Відповіді, очевидно, не дочекався…
Так звана “лампа Пулюя”, а насправді – перша рентгенівська трубка, була сконструйована і описана за 14 років до офіційного патенту Вільгельма Рентгена. І саме наш земляк уперше пояснив природу виникнення Х-променів і з їхньою допомогою зробив знімок повного людського скелета.